Кінець ХІХ століття був епохою еклектизму. Новаторство випливало з поєднання різноманітних стилів та його повторень. Назрівала потреба у створенні чогось нового, звільненого від зв'язків з історичним минулим. Так почав формуватись стиль "Ар Нуво", що символізує новаторське мистецтво.
У 80-ті роки прояви "Ар Нуво" почали з'являтися у творчості художників, скульпторів. Флористичний орнамент став ключовим елементом "Ар Нуво", надаючи йому унікальної впізнаваності.
Вишивка Германа Обриста "Удар бича" стала еталоном стилю з її плавними вигнутими лініями. "Ар Нуво" заперечувало традиційні архітектурні форми, надихаючи на пошук нових декоративних форм, що нагадують рухливі рослинні мотиви та хвилясті лінії. У декорі переважали стилізовані рослинні та тваринні візерунки з плавними лініями. Ці зображення не нагадували натуралістичні чи історичні образи, швидше вони відбивали пізньоготичні форми та японський живопис. Всі ці особливості швидко сформувалися в новий стиль з безліччю характерних рис.
"Ар Нуво" швидко поширився і став популярним, залучаючи до своїх течій живопис, архітектуру і навіть інтер'єри, меблі та предмети побуту.
Стиль "Ар Нуво", який має французьке походження, відомий міжнародно, але в різних країнах він набув різних назв. Так, у Росії це "Модерн", у Німеччині - "Югендстиль", в Італії - "Ліберті", у Шотландії - "Макінтош", а в США - "Тіффані".
В архітектурі переважали плинні форми, що дозволяють створювати металоконструкції у вигляді заростей фантастичних кольорів. Віктор Орту вважається піонером напряму в архітектурі, створюючи проекти з металу та скла з формами фантастичних рослин.
У Франції стиль став популярним завдяки Ектору Гімару, який спроектував паризьке метро. Антоніо Гауді повністю відкидав традиційні уявлення про архітектуру, створюючи роботи, що зливаються з природою, як, наприклад, будинок Міла Гауді в Барселоні.
Цікавою особливістю "Модерну" є використання трикутних орнаментів та рідкісне поєднання овалу з трикутником, як у МХАТівській "Чайці" та творчості Федора Шехтеля.
"Ар Нуво" імітує не лише зовнішні форми живого, а й його поведінку, створюючи особливу "органічність", що є однією з його головних ознак.
Модерн чудовий не тільки цілісно, а й у деталях, наприклад, у прийомі витягування із щільного середовища. Він характеризується деякою розтягнутістю форм, що властиво органічному зростанню.
Колір в "Ар Нуво" заснований на дисонансних парах, як, наприклад, помаранчевий з фіолетовим або коричневий з білим.
Розвиток стилю призвело до виникнення кількох його напрямків, включаючи Неоромантизм, Неокласичний стиль та Раціоналізм.
Деякі фахівці вважають ці стилі самостійними, тоді як інші відносять їх до різновидів "Ар Нуво".