Витоки та передумови створення
Німецький "Веркбунд" являє собою союз, що поєднує мистецтво та промисловість, який був заснований у Німеччині в 1907 році. До цього творчого альянсу увійшли художники, архітектори, підприємці та соціологи. Основною метою цього об'єднання було подолання існуючого розриву між проєктами творців і виробами промислового виробництва.
"Веркбунд став першою організацією, яка системно підійшла до питання інтеграції мистецтва та масового виробництва" - Петер Беренс, один із засновників руху.
Занепад архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва середини XIX століття до 90-х років переріс у масштабну кризу всієї сфери штучного виробництва. Німеччина стала епіцентром відродження ремісництва, архітектури та промисловості завдяки її стрімкому технічному прогресу.
Філософія та принципи
На відміну від Вільяма Морріса, "Веркбунд" не лише не виключав технологію з мистецької сфери, але й бачив свою місію в об'єднанні творців і промисловців, вважаючи, що це єдиний спосіб протистояти низькопробній масовій продукції. Перехід до новаторських форм, що відповідали духу часу, з нетерпінням очікували не лише митці та будівельники, а й широка громадськість.
Основні принципи Веркбунду:
- Єдність мистецтва та технологій
- Стандартизація як шлях до якості
- Функціональність як основа естетики
- Доступність якісного дизайну для мас
Ці принципи заклали фундамент сучасного промислового дизайну й залишаються актуальними для виробників та дизайнерів у всьому світі.
Створення та розвиток
7 жовтня 1907 року в Мюнхені відбулося історичне зібрання, яке оголосило про створення Німецького "Веркбунду" (Deutscher Werkbund). Союз був заснований комітетом, що складався з дванадцяти митців (архітекторів і фахівців декоративно-ужиткового мистецтва) та дванадцяти підприємств, які виготовляли художні вироби.
"Якість – це не розкіш, а необхідність для промислового виробництва" - Герман Мутезіус, ідеолог Веркбунду.
Кельнська виставка 1914 року
"Веркбунд" організував у 1914 році масштабну експозицію в Кельні. Вона була розташована за межами міста й займала значну територію. Відвідувачам були представлені різні павільйони, які слугували як місцями демонстрації експонатів, так і експонатами самі по собі, а також архітектурні ансамблі. Серед найзначніших експонатів були:
- Скляний павільйон Бруно Таута
- Зразковий завод Вальтера Гропіуса
- Театр Генрі ван де Вельде
Ці новаторські споруди продемонстрували світові можливості поєднання промислових технологій із художніми принципами, ставши зразками для майбутніх поколінь архітекторів.
Повoєнний період і спадщина
Після конфлікту зруйнована Німеччина опинилася в критичній економічній ситуації. Це неминуче вплинуло на статус "Веркбунду". У 1919 році Вальтер Гропіус об'єднав Великогерцогську академію образотворчих мистецтв у Веймарі та Великогерцогську школу декоративних ремесел в Єдину державну школу Баухауз - інститут архітектури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Цей інститут мав величезний вплив на подальший розвиток мистецтва в Європі. "Веркбунд" зробив значний внесок у подальший розвиток архітектури. У 1933 році "Веркбунд" був розпущений націонал-соціалістами, але його ідеї продовжували жити в роботах його послідовників.
Вплив на сучасний дизайн
Принципи, закладені Веркбундом, і досі актуальні в сучасному промисловому дизайні:
- Функціональність як основа естетики
- Важливість якості у масовому виробництві
- Інтеграція мистецтва та технологій
Ці фундаментальні принципи Веркбунду стали основою сучасного промислового дизайну й продовжують визначати напрямок розвитку предметного середовища у XXI столітті.