Інженерні та технічні досягнення в архітектурі 19 століття


Інженерні та технічні досягнення в архітектурі 19 століття

Історично значущою подією, що сталася в країнах Західної Європи в період з кінця XVIII до початку XIX століття, став промисловий бум. Ця подія зробила колосальний вплив на економічний та культурний розвиток, а також на прогрес у галузі архітектури. Основою даного буму стало переключення з ручної роботи на машинне виробництво.
З цією зміною виникла потреба в нових типах будівель, таких як заводи та фабрики, що призвело до значних змін в архітектурі та будівництві.
У сфері металургії значно розширився асортимент чавунних та сталевих продуктів, відкриваючи нові горизонти для архітектурного проектування.
При розробці проектів для фабрик та заводів архітекторам ставилося завдання створення ефективно функціонуючих будівель швидко та економічно, де естетичні критерії підкорялися практичності та економічності.
Роздуми про Важливість використання негорючих будівельних матеріалів у конструкціях привела до широкого використання цегли для стін та введення нових металевих елементів для міжповерхових перекриттів, таких як металеві балки з виступаючими полицями, на які укладалися цегляні склепіння, а як опори використовувалися чавунні стійки.
Стандартизація розмірів стійок та балок сприяла прискоренню будівництва.
Розвиток металообробки та металургії надав будівельникам нові матеріали, які також знайшли застосування у будівництві мостів, віадуків та інших складних інженерних споруд.


До кінця XVIII – На початку XIX століть почали будуватися мости великої протяжності, перші з яких були виконані з чавунних елементів. Прикладом може бути міст у Колбрукдейлі з прольотом 30 метрів та елегантною металевою конструкцією.
Прогрес у мостобудуванні йшов швидкими темпами, і вже на початку XIX століття були створені різноманітні мостові конструкції для величезних прольотів.
Розвиток капіталізму стимулювало будівництво великих комерційних будівель, що вимагають великих прольотів та максимального освітлення. Для цих споруд почали застосовувати легкі металеві конструкції, наприклад для дебаркадерів залізничних станцій.


У середині XIX століття був винайдений залізобетон, який став новим будівельним матеріалом і отримав свій розвиток і теоретичну основу завдяки роботам інженера Геннебіка.
/>У Росії теж йшло активне використання металевих конструкцій, наприклад, при будівництві купола Казанського собору та металевого перекриття елінгу суднобудівного заводу в Петербурзі.


У наступному десятилітті залізобетон отримав подальший розвиток у конструктивному та теоретичному плані. Інженер Геннебік зробив значний внесок у теорію та практику використання цього матеріалу, розробивши систему армування, розраховану на витримування навантажень, що розтягують і сколюють, яка використовується і сьогодні.