У будь-якому будівництві чи ремонті не обходиться без використання такого важливого матеріалу, як бетон. Розуміння тонкощів приготування міцного цементного розчину є ключовим. Властивості бетону визначаються складовими його компонентами та їх пропорціями. Правильно приготовлений цементний розчин дозволяє заощаджувати час та зусилля. Професійні будівельні організації вибирають лише високоякісні сорти цементу для виготовлення бетонної суміші.
Цемент складається з вапняку, глини та додаткових добавок, таких як гіпс або клінкер, які забезпечують застигання суміші при зіткненні з водою. Різні марки цементу відрізняються завдяки цим добавкам.
Розбір маркування цементу
На упаковках цементу можна побачити різні буквено-цифрові позначення, наприклад, 500м або м500д0, які мають важливу інформацію.
Якість та міцність цементу визначаються в лабораторних умовах. Перевірка міцності відбувається шляхом стиснення та згинання стандартних прямокутних заготовок із цементу.
Літера «м» в позначенні вказує на міцність цементу: чим вище число після неї, тим міцніше матеріал. Щоб перевірити цей показник, цементні заготовки зазнають випробувань під пресом. Результатом випробувань шести зразків є середньоарифметичне чотирьох найкращих значень. Наприклад, маркування м500 свідчить, що цемент витримує тиск 500 кг/см³.
Літера «д» повідомляє про наявність та відсотковий вміст додаткових добавок по відношенню до основної в'яжучої речовини.
Додаткові добавки дозволяють цементу стійко витримувати морози, температурні перепади та надмірну дію вологи, сприяють його швидкому застиганню та зменшують ризик руйнування. Якщо на упаковці вказано м400д10 це означає 10% додаткових добавок у складі цементу. Якщо після "д" стоїть "0", значить добавок немає.
Іноді зустрічаються маркування типу м500д20сс, де "сс" вказує на спеціальні властивості та якісні характеристики даного цементу.