Бруталізм - напрямок в архітектурі XX століття, що вплинула на розвиток світового зодчества. Ця стаття детально розглядає історію його зародження, ключові риси, найвідоміші споруди в цьому стилі, а також критику, яку він зазнав.
Виникнення бруталізму
Після руйнувань Другої світової війни у Європі виник гострий дефіцит житла та громадських споруд. Це зумовило попит на швидке та недороге будівництво. Архітектори стали все частіше використовувати бетон та скло. Знаменитий Ле Корбюзьє охарактеризував подібні споруди як "брутальні" (від французького "brut" - грубий, необроблений), що і дало назву новому архітектурному напрямку.
Відмінні риси бруталізму
Для бруталізму характерні:
- Грубий вигляд будівель. Архітектори навмисно підкреслюють фактуру матеріалів, найчастіше грубого бетону або цегляної кладки, не приховуючи їх під штукатуркою та облицювальними панелями.
- Лаконічні, строгі, незграбні форми, що домінують над декором. Функціональність важливіша за естетику.
- Модульна система будівництва із застосуванням типових елементів (панелей, балок тощо). Це підвищує швидкість та економічність зведення будівель.
- Великі площини скління фасадів, що посилюють виразність споруд.
Ці характеристики бруталізму створюють унікальне візуальне враження, яке часто спричиняє суперечливі почуття. Незважаючи на свою грубу зовнішність, бруталістські будівлі мають певну силу і потужність. Вони символізують чесність та безпосередність в архітектурі, де першорядне значення мають функціональність та простота. Модульна система будівництва, характерна для цього стилю, робить його вельми практичним та економічним, особливо в умовах необхідності швидкого зведення масштабних соціальних та суспільних об'єктів. Великі площини скління надають будинкам особливої виразності, демонструючи міць і масштабність бруталістської архітектури.
Яскраві зразки бруталізму в архітектурі
Однією з найвідоміших споруд у стилі бруталізму є житловий комплекс Уніте д'Абітасьйон у Марселі, спроектований великим Ле Корбюзьє. Це - цілий житловий квартал із будинків на тонких бетонних опорах-пілотісах, які піднімають будівлі над поверхнею землі. Фасади відрізняються простими строгими лініями, стрічковим склінням та відсутністю декору.
Ще один шедевр брутальної архітектури - будівля Національного театру в Маннгеймі роботи CG Баумхауера. Його фасад з потужним каркасом з бетонних колон та перекриттів та величезним склінням створює відчуття монументальності та лаконічності одночасно.
Дуже незвичайно виглядає перевернена ступінчаста піраміда міської Ратуші в Бостоні, побудована архітекторами Каллманом, Мак-Кінел і Ноулз. Сходові прольоти оперізують всю конструкцію, створюючи гру світлотіні на фасадах. Це один із найяскравіших зразків бруталізму в громадських будівлях.
Багато інших споруд по всьому світу демонструють основні риси цього авангардного архітектурного стилю середини XX століття.
Критика стилю та його вплив
Незважаючи на новаторство, бруталізм не уникнув критики. Його дорікали надмірному аскетизму, нехтування людським масштабом, неуважності до естетичної складової. Тим не менш, цей стиль вплинув на світову архітектуру. Принципи бруталізму знаходять застосування у творах багатьох сучасних архітекторів.
Висновок
Отже, бруталізм - самобутній напрямок в архітектурі ХХ століття. Його відрізняють лаконічні форми, оголені фактурні поверхні, тяжіння до функціональності, перевага бетону та скла. Бруталізм багато в чому змінив вигляд наших міст і вплинув на розвиток світового зодчества.