На архітектурному фестивалі CONaction, що пройшов у Києві, центральне місце зайняли швейцарські архітектори. Сучасна архітектура Швейцарії вражає своїм унікальним підходом, заснованим на економічності та застосуванні передових технологій, що значно перетворило обличчя будівництва в цій альпійській країні.
Відомий швейцарський архітектор Давід Маккула влучно зазначив: «Кожен простір тісно пов'язаний з навколишнім середовищем, і це впливає на сприйняття». Яскравим прикладом його роботи є приватний будинок площею 1030 м², розташований в альпійському Канобіо. Історія швейцарської архітектури багата прикладами елегантності, простоти та високої якості виконання – цінностей, порівнянних з традиціями швейцарської годинникової майстерності.
«Швейцарська архітектура – це не просто будівництво споруд, це створення просторів, які вступають у діалог з природою. Кожен елемент конструкції несе функціональну та естетичну цінність, змушуючи переглянути наше розуміння взаємодії людини та навколишнього середовища». — Петер Цумтор, лауреат Прітцкерівської премії
Більше ніж Ле Корбюзьє
Хоча ім'я Ле Корбюзьє часто асоціюється зі швейцарською архітектурною традицією, сучасна архітектура Швейцарії вийшла далеко за межі його спадщини. Нове покоління талановитих майстрів, таких як Петер Ветч, продовжує трансформувати архітектурний ландшафт країни, пропонуючи інноваційні рішення, які водночас віддають данину традиціям і сміливо дивляться в майбутнє. Роботи Ветча, з його вираженим інтересом до органічних форм та інтеграції будівель у навколишнє середовище, являють собою яскравий приклад того, як швейцарська кам'яна архітектура еволюціонує, зберігаючи при цьому свою автентичність.
Різноманіття архітектурних шкіл Швейцарії
Різноманітність архітектурних студій Швейцарії, включаючи PRS Architects, Mauro Turin Architecte, Stocker Lee Architetti та Vetsch Architektur, демонструє широту підходів до сучасного будівництва. Ці архітектурні бюро реалізують проекти не лише всередині країни, а й по всьому світу, створюючи унікальні архітектурні твори з використанням традиційних та інноваційних матеріалів.
Серед найцікавіших робіт швейцарських архітекторів можна виділити:
- Житловий комплекс «Земляні споруди» від Петера Ветча
- Вілла, вбудована в схил гори, від Б'ярне Мастенбрука та Кристіана Мюллера
- Термальні лазні у Вальсі від Петера Цумтора
- Галерея «Байлер» від Ренцо Піано
Великі об'єкти, такі як галереї, бізнес-центри, вокзали та стадіони, є доменом архітектурних майстрів на кшталт Маріо Ботти, Жака Герцога та П'єра де Мерона, кожен з яких вносить свій унікальний внесок у розвиток сучасної швейцарської архітектури.
Маріо Ботта: архітектурна спадщина школи Тічино
Маріо Ботта, видатний представник школи Тічино та учень Ле Корбюзьє і Луїса Кана, відомий своїми масштабними проектами, включаючи Музей сучасного мистецтва у Сан-Франциско. Традиційна швейцарська архітектура в його роботах набуває сучасного звучання, зберігаючи при цьому глибокий зв'язок з навколишнім середовищем.
Цей знаменитий швейцарський архітектор залишив незгладимий слід в архітектурному ландшафті країни, спроектувавши ряд видатних вілл. Серед його знакових робіт виділяються Вілла Ротонда та Вілла Б'янкі на берегах озера Лугано, які сьогодні вважаються не менш значущими, ніж знаменитий Будинок над водоспадом Френка Ллойда Райта.
Фірмовий стиль Ботти характеризується використанням простих геометричних форм, вікон на дахах і невеликих віконець, що нагадують бінокль. Така кам'яна архітектура стала візитною карткою міста Лугано, яке перетворилося на своєрідний виставковий зал робіт цього майстра.
Історія успіху: Трансформація термального комплексу у Вальсі
Коли Петер Цумтор отримав завдання створити термальний комплекс в альпійському селі Вальс, він зіткнувся з непростим завданням: інтегрувати сучасну бетонну конструкцію в історичний гірський ландшафт. Замість того, щоб конкурувати з природою, Цумтор вирішив буквально виростити будівлю з гори. Використовуючи місцевий кварцит, він створив споруду, яка здається природним продовженням скелі. «Мені хотілося побудувати будівлю, яка стане частиною ландшафту», — згадує архітектор. Сьогодні терми Вальса не тільки приваблюють тисячі туристів, але й вважаються одним з найвеличніших архітектурних творів сучасності, доводячи, що інноваційні бетонні конструкції можуть гармонійно існувати в історичному середовищі.
Серед інших видатних робіт Маріо Ботти можна відзначити незвичайний готель Tschuggen Bergoase Spa в Арозі, футуристичну церкву Санта-Марія дельї Анджелі в Монте-Тамара і циліндричну Сан-Джованні Баттіста в Моньйо. Архітектурні пам'ятки Швейцарії включають також спроектований Боттою адміністративний корпус Об'єднаного банку Швейцарії в Базелі, Центр Дюрренматта недалеко від Невшателя і Музей архітектора Жана Тенглі.
Нове покоління: архітектори німецькомовних кантонів
З 1990-х років фокус уваги в історичному розвитку архітектури Швейцарії змістився від школи Тічино до архітекторів з німецькомовних кантонів. Це нове покоління розробило свою унікальну мову та підхід до архітектури, що проявилося у створенні елегантних і символічно значущих будівель по всьому світу.
«У швейцарській архітектурі ми прагнемо створювати не просто будівлі, а простори, які викликають емоції. Поєднання інноваційних матеріалів і чистих ліній дозволяє нам досягати потужного архітектурного висловлювання навіть у найпростіших формах». — Жак Герцог, засновник архітектурного бюро Herzog & de Meuron
Для сучасних швейцарських архітекторів архітектура — це перш за все конструктивне мистецтво. Прикладом такого підходу є студія Herzog & de Meuron, заснована в 1978 році Жаком Герцогом і П'єром де Мероном. Ці архітектори, які віддають перевагу мінімалізму та експериментальним матеріалам, створили будівлю Федеральної залізничної компанії Швейцарії та найбільший у країні стадіон Сент-Якоб у Базелі.
Після роботи над Сент-Якоб у Базелі, вони швидко стали першими швейцарцями, удостоєними Прітцкерівської премії, що можна порівняти з Нобелівською премією в галузі архітектури. Їхня відмінна особливість — це застосування звичайних матеріалів, раніше вважалися тривіальними і непридатними для високої архітектури.
Особливості швейцарського бруталізму знайшли відображення в роботах Herzog & de Meuron, які сміливо експериментують з бетоном, створюючи унікальні текстури і форми.
Прикладом цього підходу служить будівля Ricola Storage Building, зведена Herzog & de Meuron в Лауфені, яка демонструє, як сучасні бетонні конструкції можуть виражати архітектурну ідею через матеріальність і форму.
Петер Цумтор: майстер кам'яної архітектури
Петер Цумтор, ще один отримувач Прітцкерівської премії, відомий своїм унікальним підходом до використання натурального каменю. Для створення знаменитого комплексу термальних ванн у Вальсі він вибрав місцевий кварцит, прагнучи побудувати величну будівлю з умиротвореним освітленням, захищену від жорстких контрастів навколишнього пейзажу.
Швейцарські архітектори вміло використовують стійке будівництво та екологічні архітектурні рішення, прагнучи гармонійно вписати свої проекти в навколишнє середовище. Це демонструє вишуканість і впевнену простоту, що стала візитною карткою сучасної швейцарської архітектури.
Сильна форма в сучасній швейцарській архітектурі
Відмінною особливістю творінь архітекторів з німецькомовних кантонів Швейцарії є акцент на формі. Сучасні архітектурні тенденції в їхніх роботах проявляються через використання «сильних форм» — будівель, створених як геометричні об'єми.
Основні характеристики швейцарських архітектурних шкіл
Нижче представлена таблиця, що розкриває ключові особливості основних напрямків у сучасній швейцарській архітектурі:
| Архітектурна школа | Основні представники | Характерні риси | Знакові проекти | Використовувані матеріали |
|---|---|---|---|---|
| Школа Тічино | Маріо Ботта, Луїджі Снотці | Геометрична чіткість, зв'язок з навколишнім ландшафтом | Вілла Ротонда, Церква Санта-Марія дельї Анджелі | Камінь, цегла, бетон |
| Німецькомовна школа | Herzog & de Meuron, Петер Цумтор | Мінімалізм, експерименти з фактурами, "сильні форми" | Терми у Вальсі, Стадіон Сент-Якоб | Бетон, скло, метал, місцевий камінь |
| Нова хвиля | Christian Kerez, Valerio Olgiati | Абстрактність, концептуальне мислення, інновації | House With One Wall, Atelier Bardill | Монолітний бетон, дерево, композитні матеріали |
| Альпійський модернізм | Gion A. Caminada, Bearth & Deplazes | Реінтерпретація традиційної архітектури, увага до деталей | Stiva da Morts, Готель Rocksresort | Дерево, камінь, інноваційні композити |
Дана таблиця демонструє, як різні швейцарські архітектурні школи трансформують традиційні підходи до будівництва, створюючи свій унікальний стиль з особливою увагою до матеріалів і форм.
Простота форм сприяє зосередженню уваги на об'ємі, матеріалах, текстурі та кольорі. Вплив абстракціонізму і мінімалізму в архітектурі перетворює навіть звичайні об'єкти на твори мистецтва. Прикладом служать музей «Лінер» в Аппенцеллі, побудований архітектурним бюро Gigin & Guyer, і комплекс від Herzog & de Meuron для Швейцарської федеральної залізниці.
Критики висловлювали різні думки про так звану Swissbox architecture, дорікаючи її представникам у надмірному акценті на зовнішній формі на шкоду внутрішньому простору. Однак не можна заперечувати, що саме Herzog & de Meuron створили унікальний дизайн для складу Mulhouse під Базелем, перетворивши його на знакове місце.
«Успіх швейцарської архітектури полягає в здатності поєднувати інженерну точність з художнім баченням. Ми не просто будуємо будівлі – ми створюємо простори, які взаємодіють з людьми і природою на глибинному рівні. Кожен матеріал, будь то камінь, бетон або скло, вибирається не випадково, а стає невід'ємною частиною архітектурного висловлювання». — Фріц Графф, професор архітектури ETH Zürich
Застосувавши візерунки на бетонних плитах, архітектори перетворили звичайну сіру будівлю на справжній твір мистецтва. В даний час вони працюють над створенням нового офісного комплексу, «вежі Рош», що досягає 178 метрів у висоту в Базелі.
Міжнародний вплив на швейцарську архітектуру
Третій елемент, що визначає унікальність історії архітектури Швейцарії, — це іноземні архітектори, які успішно конкурують з місцевими майстрами. Швейцарія виявилася щасливою, залучаючи лауреатів Прітцкерівської премії, видатних будівельників сучасності, для своїх проектів.
На початку 1990-х Жан Нувель виграв перший в історії Швейцарії конкурс, відкритий не тільки для місцевих архітекторів. Він побудував величезний центр KKL над озером Люцерн, створюючи сильний новий образ для міста.
Ренцо Піано, творець найвищої будівлі ЄС Shard Bridge в Лондоні, вніс свій внесок у швейцарську архітектуру галереєю «Байлер» під Базелем і Центром Пауля Клее в Берні, який задуманий як скульптурна адаптація до ландшафту.
Висновок: уроки швейцарської архітектури
Підводячи підсумок, можна сказати, що сучасні архітектурні тенденції Швейцарії демонструють важливість гармонійного поєднання традицій та інновацій. Швейцарські архітектори показали світу, що навіть найбуденніші матеріали, такі як камінь і бетон, можуть перетворитися в руках справжніх майстрів.
Східній Європі та іншим регіонам варто визнати, що сучасне суспільство жадає абсолютно нового типу простору — екологічного, функціонального і естетично привабливого. Саме такий підхід до архітектури демонструють швейцарські майстри, поєднуючи інженерну точність з художнім баченням.
Інновації у використанні бетону, піонером яких стала Швейцарія, продовжують надихати архітекторів по всьому світу. Сучасні швейцарські архітектори активно експериментують з бетонними конструкціями, домагаючись неймовірної пластичності і виразності цього матеріалу. Крім того, увага до сталого будівництва та енергоефективності стає все більш важливим аспектом швейцарської архітектури, відображаючи глобальні тенденції до більш екологічного підходу в проектуванні будівель.
Швейцарські архітектурні школи продовжують готувати нове покоління талановитих фахівців, які розвивають спадщину своїх іменитих попередників. Поєднання суворої інженерної думки, художньої чутливості та уваги до контексту робить швейцарську архітектуру однією з найвпливовіших і шанованих у світі. Це унікальне поєднання традицій і інновацій забезпечує швейцарським архітекторам лідируючі позиції в міжнародній архітектурній спільноті.
Рекомендована література для поглибленого вивчення
- Peter Zumthor, "Thinking Architecture" (MIT Press, 2010)
- Jacques Herzog & Pierre de Meuron, "Natural History" (Lars Müller Publishers, 2005)
- Philip Jodidio, "Mario Botta: Architecture 1980-2020" (Taschen, 2020)
- Iñaki Ábalos, "Swiss Made: New Architecture from Switzerland" (Princeton Architectural Press, 2008)
- Anna Roos, "Swiss Sensibility: The Culture of Architecture in Switzerland" (Birkhäuser, 2017)
- Christoph Wieser, "Constructing Architecture: Materials, Processes, Structures" (Birkhäuser, 2013)
- Steven Spier & Martin Tschanz, "Swiss Architecture: An International Survey" (Thames & Hudson, 2019)
- Flora Samuel & Sarah Menin, "Nature and Space: Aalto and Le Corbusier" (Routledge, 2003)
- Charles Jencks, "The New Paradigm in Architecture: The Language of Post-modernism" (Yale University Press, 2008)
- Stanislaus von Moos, "Le Corbusier: Elements of a Synthesis" (Rotterdam: 010 Publishers, 2009)