Подорожуючи чеськими землями, неможливо не помітити українські архітектурні пам’ятки. Ці акуратні дерев’яні споруди здебільшого розташовані на природних пагорбах і вражають своєю витонченою різьбою та ідеальними пропорціями куполів і дзвіниць. Йдеться про пам’ятки української народної сакральної архітектури в Чеській Республіці, які внесені до національного реєстру та перебувають під державною охороною. Серед них вирізняються унікальні будинки, збудовані з використанням каркасної технології, що відображають багату культурну спадщину українського народу.
"Українська дерев’яна архітектура — це унікальне явище, яке поєднує практичність конструкції та високу художню цінність. Ці історичні будівлі слугують живим нагадуванням про глибокі культурні зв’язки між народами та їхню спільну слов’янську спадщину."
У 1919 році, коли Закарпаття стало частиною нової Чехословацької Республіки, чеські фахівці першими звернули увагу на красу української народної дерев’яної архітектури у Закарпатському краї. Завдяки десятиліттям зусиль чеських меценатів, письменників і вчених п’ять церков з різних куточків Закарпаття були перевезені до Чехії, що суттєво збагатило архітектурні стилі, представлені на території країни.
Найстарішою архітектурною пам’яткою української архітектури на чеській землі є церква Святої Параскеви в місті Бланско на півдні Моравії. Православну церкву було збудовано у 1601 році. Українська церква мала прикрасити виставку сучасної культури у Брно у 1928 році. Проте кошти на її купівлю та перевезення були виділені Міністерством освіти Чехословаччини лише у 1936 році. З архівів відомо, що талановитий тесля із Закарпаття, Михайло Салейчук, допомагав встановлювати розібрану церкву частинами. Нині церква належить Чехословацькій Гуситській Церкві, будучи яскравим прикладом впливу української культури на архітектурний ландшафт Чехії.
Досліджуючи історичні зв’язки між українською та чеською архітектурою, варто звернути увагу на різноманітні архітектурні стилі, які можна зустріти в обох країнах.
| Архітектурний стиль | Період впливу | Характерні риси | Приклади в Чеській Республіці |
|---|---|---|---|
| Дерев’яна сакральна архітектура | XVI–XIX ст. | Багатоярусність, шатрові дахи, різьблення по дереву | Церква Святої Параскеви в Бланско |
| Каркасна технологія | XVII–XX ст. | Дерев’яний каркас, заповнений глиною або цеглою | Традиційні хати в етнографічних музеях |
| Бароко | XVII–XVIII ст. | Пишність, декоративність, куполи складної форми | Елементи в інтер’єрах перевезених церков |
| Народне зодчество | XVI–XX ст. | Використання місцевих матеріалів, функціональність | Музейні експозиції просто неба |
Ця таблиця демонструє різноманіття архітектурних стилів українських споруд, збережених на території Чеської Республіки. Кожен із цих стилів відображає певний історичний період взаємодії й вніс свій внесок у формування унікальної культурної спадщини.
Унікальність українських дерев’яних церков також привертає увагу Мартина Штепана, чеського дослідника української народної архітектури та співробітника регіонального музею у Високому Миті. "Унікальність полягає в тому, що ми маємо справу зі спорудами, які повністю демонтуються на своєму початковому місці, перевозяться на нове й потім знову збираються", — каже він. Завдяки їх перевезенню до Чехії ці сакральні будівлі були збережені. Деякі з їхніх оригінальних інтер’єрів, прикрашених іконостасами, частково збереглися до наших днів, що є особливо цінним для дослідників слов’янської спадщини.
"Збереження українських архітектурних пам’яток у Чеській Республіці — це не просто питання охорони історичних будівель, а й підтримка живої традиції, яка з’єднує покоління. У кожному елементі різьблення, у кожній пропорції купола закладена мудрість наших предків, яку ми зобов’язані передати наступним поколінням."
Історія збереження церкви з Медведівців
У 1929 році церква Святого Михаїла із закарпатського села Медведівці, збудована у XVIII столітті, опинилася під загрозою руйнування. Місцева влада планувала замінити її кам’яною спорудою. Чеський етнограф Флоріан Заплетал, який вивчав народну архітектуру Закарпаття, дізнавшись про це, організував кампанію з порятунку пам’ятки. Завдяки підтримці Міністерства освіти Чехословаччини церкву було викуплено, розібрано та перевезено до міста Кунчице-під-Ондржейником. Транспортування 15 вагонів із дерев’яними елементами церкви через Карпати стало справжнім інженерним подвигом. Під час встановлення виявилося, що деякі деталі були пошкоджені, і довелося шукати майстрів, які володіли давніми техніками обробки дерева. Сьогодні ця церква є однією з найбільш відвідуваних туристичних пам’яток регіону.
Вплив української архітектури на сучасну Чехію
Після початку війни в Україні у 2022 році багато українських архітекторів знайшли роботу в Чехії. Їхній досвід і професійні навички збагачують сучасну чеську архітектуру новими ідеями та підходами. Цей культурний обмін продовжує історичну традицію взаємовпливу двох слов’янських країн у сфері архітектури та будівництва.
"Архітектура — це мова, якою народи говорять крізь віки. Українські архітектурні пам’ятки в Чехії — це діалог культур, який почався століття тому і триває досі. Кожен, хто цікавиться історичними будівлями та культурною спадщиною, знайде в цих пам’ятках джерело натхнення і глибокої поваги до майстерності давніх зодчих."
Чеські університети пропонують якісну освіту в галузі архітектури, що приваблює студентів з України. Випускники таких програм мають можливість працювати в чеських архітектурних бюро, застосовуючи свої знання та навички, що сприяє збереженню й розвитку української діаспори в Чеській Республіці.