Старовинна українська архітектура в Чеській Республіці


Старовинна українська архітектура в Чеській Республіці

Подорожуючи чеськими землями, неможливо не помітити українські архітектурні пам'ятки. Ці охайні дерев'яні споруди в основному розташовані на природних пагорбах і вражають своєю вишуканою різьбленістю та бездоганними пропорціями куполів і дзвіниць. Мова йде про пам'ятки української народної сакральної архітектури в Чеській Республіці, які включені до національного реєстру і знаходяться під державним захистом. Серед них виділяються унікальні будівлі, споруджені за технологією каркасу.
У 1919 році, коли Закарпаття стало частиною нової Чехословацької Республіки, чеські фахівці першими звернули увагу на красу української народної дерев'яної архітектури в Закарпатському краї. За десятиліття зусиль чеських меценатів, письменників та вчених п'ять церков з різних куточків Закарпатського краю були перевезені до Чехії.
Старійшою архітектурною пам'яткою української архітектури на чеських землях є церква Святої Параскеви в містечку Бланско на півдні Моравії. Православна церква була побудована в 1601 році. Українська церква мала прикрасити виставку сучасної культури у Брно у 1928 році. Проте кошти на її придбання та перевезення були виділені Міністерством освіти Чехословаччини лише у 1936 році. З архівів відомо, що талановитий столяр з Закарпаття, Михайло Салейчук, допомагав встановлювати розібрану церкву у фрагментах. Нині ця церква служить Чехословацькій Церкві.
Унікальність українських дерев'яних церков також привертає увагу Мартіна Штепана, чеського дослідника української народної архітектури та працівника регіонального музею в Высокем Мито. "Унікальність полягає в тому, що ми маємо справу з спорудами, які повністю демонтовані на своєму первісному місці, перевезені на нове місце і знову зібрані", - каже він. Завдяки їх перевезенню до Чехії ці сакральні будівлі були збережені. Деякі з їхніх оригінальних інтер'єрів, прикрашених прекрасними іконостасами, частково збереглися й до наших днів."