Архітектура в стилі неокласицизм


Архітектура в стилі неокласицизм

Неокласицизм - напрям в архітектурі кінця XIX - початку XX століття, орієнтований відродження форм класицизму.

Основні риси неокласицизму

Архітектура неокласицизму насамперед зверталася до античним ордерним формам. Широко використовувалися колони (доричного, іонічного, коринфського ордерів), портики, фронтони, антаблементи. Ці елементи надали будинкам вигляду храмів або громадських споруд Стародавньої Греції та Риму.

Іншою важливою рисою було прагнення до суворих пропорцій та вивіреної симетрії у плані та фасадах. Найчастіше будівлі мали чітку симетричну композицію з рівноцінними бічними крилами.

У цьому неокласицизм був примітивним копіюванням античних зразків. Архітектори творчо переробляли класичні форми, з урахуванням нових матеріалів та конструктивних можливостей. Тому будинки відрізнялися більшою декоративністю, пластичністю, динамікою.

Розповсюдження стилю

Неокласицизм набув поширення в архітектурі Європи та США наприкінці XIX – початку XX ст. Він виник як реакція на попередні художні напрями.

Так, еклектика другої половини XIX століття вирізнялася надмірною декоративністю та нагромадженням прикрас. А модерн, навпаки, наголошував на природних, рослинних мотивах в орнаментиці.

Неокласицизм привніс до архітектури більше строгості, монументальності, упорядкованості класичних форм. Він став своєрідним "очищенням" від надмірних прикрас попередніх стилів.

Приклади архітектури

Зразком неокласицизму вважається Музей Вікторії та Альберта у Лондоні. Його фасади прикрашені масивними колонами коринфського ордера, мають виразні антаблементи та фронтони.

Інший приклад – Меморіал Лінкольна у Вашингтоні. Він відрізняється строгими пропорціями, ритмом колон іонічного ордера, простими геометричними формами, що підкреслюють монументальність споруди.

Таким чином, у неокласицизмі яскраво проявилися риси відродження та переосмислення античної спадщини з урахуванням нового часу.

Висновок

Неокласицизм вплинув на розвиток архітектури, повернувши в неї гармонію, врівноваженість класицистичних форм. І в наші дні його витвори виглядають монументально та велично.